Відео

BachЙоганн Себастьян Бах (нім. Johann Sebastian Bach; 21 (31) березня 1685, Айзенах — 28 липня 1750, Лейпциг) — німецький композитор, органіст і скрипаль, представник стилю бароко, один із творців світової музичної класики, вважається одним із найвизначніших композиторів світу.

Його роботи давали натхнення майже кожному композитору Європейської традиції, від Моцарта до Шенберґа. Він узагальнив досягнення музичного мистецтва перехідного періоду від бароко до класицизму, а в майстерності поліфонії і контрапункту не мав собі рівних серед сучасників.

У 1717 Бах прийняв запрошення на службу герцога Ангальт-Кетенського Леопольда. Життя в Кетені спочатку було найщасливішим періодом композитора: князь, просвітлений для свого часу чоловік і непоганий музикант, цінував Баха і не заважав його творчості, запрошував його в свої поїздки.

У Кетені Бах писав, в основному, клавірну та оркестрову музику.
Бах перший написав концертні твори для клавіру (за зразком скрипкових), тим самим затвердивши самостійність цього інструмента. Незважаючи на недосконалість сучасних йому інструментів (клавесина, клавікорда та ін.) та їхні обмежені виразові можливості, Бах створив для них ряд дуже яскравих творів.

В жанрі клавірної музики Бах відкрив нові шляхи. Розквіт його клавірної творчості випадає на період роботи при дворі в Кетені, де був створений перший том «Добре темперованого клавіру», «Хроматична фантазія та фуга», блискучий віртуозний стиль, драматизм та патетика якої свідчать про перенесення в сферу клавірної музики виразних прийомів, характерних для органних токат та фантазій.

Особливо цікавою є збірка «Добре темперований клавір» — 24 прелюдії і фуги, які написані в усіх тональностях і на практиці доводять переваги темперованого музичного строю, навколо затвердження якого йшли гарячі суперечки. Згодом Бах створив другий том «Добре темперованого клавіру», також з 24 прелюдій і фуг в усіх тональностях.

В цей період були написані Маленькі прелюдії, Англійські та Французькі сюїти, токати (fis-moll, c-moll) для клавіра, а також відомі Бранденбурзькі концерти, що належали до жанру concerto grosso і продовжили традиції Вівальді. Швидкі частини відзначені енергійним рухом, часто танцювального характеру, пластичною врівноваженістю форми, використанням високорозвиненої закордонної техніки. Концерти характерні масштабністю, поліфонізацією фактури, симфонічною єдністю в відповідності сольних та акомпонувальних інструментів, яскравою індивідуальністю, глибиною образів.

В кожному концерті грають соло інструменти та ансамблі. (Звичайний склад оркестру Баха: струнні, гобої, блокфлейти, фаготи, валторни, труби, ударні інструменти, інколи гобої-д’амур, гобой да качья та корн ода качья). Хоч Бах прагнув (що було характерно для його епохи) не стільки до індивідуалізації тембро-колоритних ефектів, як до виявлення та підкреслення поліфонічної логіки, його партитури позначені безперервним пошуком нових інструментальних комбінацій.

Твори для скрипки соло (3 сонати та 3 партити) вирізняються складною багатоголосною структурою, вільністю вираження, незважаючи на рамки жанрових обмежень. Вільні прелюдії, фуги, варіації змінюються в них витонченими танцями. В сонатах для скрипки яскраво виразилася сила уяви композитора, здатного звеличитися на усіма обмеженнями традиційної форми, матеріалом, та технічними можливостями інструменту.

 

Bach – Cantata No. 146 “Wir müssen durch viel Trübsal” – Sinfonia

Bach – Cantata No. 188 “Ich Habe Meine Zuversicht” – Sinfonia

Bach – Cantata No. 35 “Geist Und Seele Wird Verwirret” – Concerto

Ukrainian Lutheran Church Українська Лютеранська Церква Лютерани Мартін Лютер Великий Катехізис протестанти