Любов кориться вірі, а віра – майстер любові. Християнин каже: «Я не покину Бога заради людей.  Все те, що я не можу любити з Богом – те повинен я ненавидіти.  Якщо вони проповідують щось проти Бога, то вся любов і дружба одразу припиняються.  Тоді я вас ненавиджу і нічого доброго вам не роблю.  Головною мусить бути віра.  Де задіяне Боже Слово, там входить ненависть, а любов виходить.  Але де задіяні моя особа, моє майно, моя репутація або моє тіло – там я повинен віддавати людині всяку честь і їй служити – це Божі набутки, дані мені, аби я допомагав своєму ближньому.  Вони – не Боже Слово і ними можна ризикувати і наважуватися на втрату. Божим Словом не ризикуйте, бо воно належить Господу нашому Богові. Там кажіть: «Я радо покину заради вас все, що Бог дав мені. Але те чим Бог є і те, що належить Господу нашому Богові, я не втрачатиму і не віддаватиму.  Якщо я віддам вам свої тимчасові набутки, то Бог може мені дати більше. Але Бога я триматиму для себе».  Ми можемо легко віддавати тимчасові дарунки і майно, які отримали від Бога.  Таким чином віра, допоки Слово Боже залишається чистим, а віра перебуває в рухові, там віра є правило, міра любові і пан над любов’ю.