Пора Богоявлення

Baptism of Jesus 02Сьогодні завершуються 12 днів Різдва і розпочинається пора Богоявлення, яка цьогоріч триватиме до 3 березня. У Різдві Бог з’являється, як людина, а в Богоявленні цей Син Людський з’являється перед світом, як Бог. Те, що Христос стався людиною, доказів не потребувало. Але те, що ця Людина є Бог, потребувало доказу. Таким доказом були слова останнього пророка Старого Заповіту Івана Христителя: “Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере” (Ів. 1:29), слова Отця: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав” (Мт. 3:17) і сходження та перебування на Спасителеві Христові Святого Духа (Мт. 3:16). Згодом божественність Христа буде доведена багатьма ознаками та чудами. Церква про це свідчить у своїх піснеспівах: “Як в Йордані христився Ти, Господи, тоді об’явилася пошана Трійці; бо голос Вітцівський свідчив про Тебе, улюбленим Сином Тебе називаючи, а Дух у постаті голуба ствердив Слово об’явлене. Слава Тобі, Христе Боже, що явився і світ просвітив!..”

Молитва на День Богоявлення:

Боже, проводом зорі Ти об’явив Свого Сина Єдинородного язичникам. Веди нас, що знаємо Тебе вірою, аби ми насолоджувалися на небесах повнотою Твоєї божественної присутності; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.  Амінь.  

Зі Скарбниці щоденної молитви

Різдвяна проповідь

Categories:Проповіді
Пересопницьке ЄвангелієCЛОВО СТАЛОСЯ ТІЛОМ
 
    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
                           
Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його. Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван. Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього. Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло. Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ. Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його. До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його. А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога. І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця. (Євангеліє від Св. Івана 1:1-14).

Христос народився!  Славімо Його!
Дорогі брати і сестри, однієї темної ночі маленький хлопчик проснувся від грому.  Раптом спалахнула блискавка і так залящав грім, що аж будинок затрусився. «Тату, тату!» – закричав перелякано хлопчик.  Батько хлопчика зайшов у кімнату. «Що з тобою?»  – спитався він у сина. «Мені страшно». «Не бійся. Я тут поряд – у сусідній кімнаті». «Я не хочу сам бути» – промовив хлопчик. «А ти й не сам», – відповів батько, «з тобою Бог». «Я знаю, тату, але я хочу, аби був хтось, кого можна торкнутися!» – переконав батька син.
В житті буває не просто страшно. Життя буває страшним. Минулий рік і початок цього року для України видався саме страшними подіями – війною, яку проти нас розв’язала Росія. Убивства, мародерства, ґвалтування, руйнування українських міст і сіл, загибель мирних жителів і українських воїнів – жорстока реальність в якій опинився наш рідний народ. Обстріли «Градами», гарматами та мінометами – жахливіші від будь-якого стихійного лиха тим, що відбувається це з волі жорстоких убивць і людиноненависників, які живуть зовсім неподалік від нас і їхня ненависть може тривати аж до кінця їхнього життя. Вони – жахливіші ще й через те, що за цією усією жорстокістю стоїть ворог людського роду, диявол. Про нього Спаситель свідчить: «Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44).
Ще страшнішою за війну, яка часто несе фізичну погибель, є погибель духовна. (Власне кажучи, з духовної погибелі зазвичай починаються багато воєн).  Якщо від зброї, навіть важкої зброї ще можна якось знайти якийсь притулок, то від духовної зброї зробити це вкрай важко. Перш за все, через те, що ця зброя не несе на самому початку руйнування будинків, міст і сіл. Ціль її зовсім інша – ваша душа і ваше вічне життя. Це найважливіше з усього, що може тільки бути.  Господь Христос каже: «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мт. 16:26). А душа занапащається тоді, коли не знає Бога, не вірить Богові, не має з Богом миру.  А пізнати Бога-Спасителя без Його Слова неможливо.
Скільки людей здобули багато чого в світі, але втратили власні душі. Згадаймо лише нашу історію. Ми маємо цілу епоху язичництва, коли наші предки втратили знання про Бога і перебували в темряві допоки на Русь не було принесено християнство. Не завжди з того часу в наших церквах лунало чисте Євангеліє, але було принаймні читання Євангелія і було Євангеліє у Хрищенні і Святій Вечері. А потім настав не просто темний, а радше чорний період радянського атеїзму, коли не було навіть де почути Євангеліє навіть старослов’янською, не те що рідною, мовою, адже церкви масово закривалися, а на Слово Боже чинилася одна з найбрутальніших атак за всю історію світу.
Чому диявол і грішний світ так атакували Слово і так атакують Слово донині?  Відповідь ми знаходимо в сьогоднішньому традиційному Різдвяному Євангелії «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього постало, і ніщо, що постало, не постало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його».  Де є Бог – там обов’язково є життя і є Світло для людей. Де Бога немає – там іде смерть і темрява.
У Слові є життя.  Слово, Син Божий є істинний Бог. Бог є любов.  Бог любить людей. Бог піклується про людей. І це нас втішає. Сьогодні у нас день особливої втіхи. Пам’ятаєте розмову сина з батьком, коли дитина, налякана грозою, сказала батькові, що вона хоче мати поряд з собою когось, до кого можна доторкнутися? Сьогодні ми святкуємо день, коли Бог став Тим, до Кого можна доторкнутися.
Коли Бог об’являвся у славі Мойсеєві на Сінаї, то сказав був до цього славного пророка: «Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити» (2 М. 33:20). Бог не показує Свого лиця через любов до віруючого Мойсея.  Адже якби грішний, але виправданий вірою Мойсей бодай на мить побачив неприкриту славу Божу, то він миттю помер би.  Бог не хоче, аби ми помирали.
Через це Він стається людиною.  «І Слово сталося плоттю», – так доречніше перекласти наш вірш про народження Божого Сина від Діви Марії. Бог набув людську плоть. Вічний набув створене. Бог стався людиною. Він не перестав бути Богом. Але Він став Богом во плоті. Багато немовлят народжується на світ щодня.  Але всі ці немовлята грішні. Коли Божий Син народився людиною, в Нього не було ні краплини гріха.
Бог стався повноцінною людиною у повному сенсі цього слова, окрім гріха. Бог хоче перебувати з людьми. Бог завжди хотів перебувати з людьми.  Хіба не для того Він нас створив? Хіба не для того Він нас розташував не десь за райськими брамами, а безпосередньо в Едені? Він – люблячий Творець і Він хоче, аби Його творіння насолоджувалися і раділи повноцінним життям. Від Бога відділилися ми самі через гріх наших прабатьків. І від Бога ми відділяємося щоразу коли грішимо.
            Коли люблячий Бог, виконуючи план спасіння людства, вивів Ізраїль із єгипетської неволі, Він дав Мойсеєві доручення: «Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене. А оце те приношення, що візьмете від них: золото, і срібло, і мідь, і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і козина вовна, і шкурки баранячі, начервоно пофарбовані, і шкурки тахашеві, і дерево акацій, олива на освітлення, пахощі до оливи намащення, і пахощі для кадила, і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника. І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них».  «Нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них», – каже Він.
            Ця святиня, як бачимо повинна була мати все найкраще і дорогоцінне, що мали євреї.  І ось, коли народ Божий збудував скинію, місце для перебування Бога з віруючими людьми, то, як каже нам Мойсей: «Хмара закрила скинію заповіту, і слава Господня наповнила скинію» (2 М. 40:34). Скинія – місце перебування Бога з людьми.
«І Слово сталося плоттю», – звіщає нам сьогодні наше Євангеліє і продовжує, «і перебувало між нами».  Апостол Іван використовує тут особливе слово, яке можна перекласти, як «стало скинією між нами».  Скинія постала в утробі Діви. Скинія з’явилася у стайні і була покладена у ясла. І якщо для першої скинії, для першого місця перебування з віруючими потрібне було і дорогоцінне каміння, і хутра, то тут скинією стається найдорогоцінніше з усього – Сам Бог.
            Бог це робить, бо Він любить вас, любі брати і сестри. Як пізніше звіщатиме євангеліст Іван: «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (3:16). Бог Слово стає скинією посеред нас, аби ми мали не просто життя, а життя вічне.
            Без Слова, що стається плоттю, це неможливо. Неможливо мати нормальне життя у країні, де панує гріх і обман. Тим більше неможливо мати вічне життя у світі, де гріх і обман є невід’ємними його складовими. Гріх відділяє нас від Бога. Гріх приносить смерть. Тож Слово стається плоттю і перебуває між нами «повне благодаті та правди». Різдво Христове – Божа відповідь на гріх. Різдво Христове – воплочення благодаті, невимовної, незаслуженої любові Божої до нас грішних.
Потім, після хреста Голгофи, де Ісус принесе Себе в жертву за всі наші гріхи, Його Апостол проповідуватиме: «Де збільшився гріх, там зарясніла благодать, щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим» (Рим. 5:20, 21). Для цього Слово сталося тілом, аби на Своє святе тіло забрати наші усі гріхи, аби ці гріхи нам більше на залічувалися, а залічувалася Його праведність і святість.
            Різдво Христове – Божа відповідь на обман диявола і світу, що Бог нас не любить, що Богові байдуже до нас і до нашого життя. Різдво Христове – воплочення істини, яка дає життя і то не просто життя, а життя вічне. Цю істину донині піддають сумніву скептики, подібні до римлянина Понтія Пілата, який перед Голгофою запитує у Істини: «Що є істина?» (Ів. 18:38) Але Істину-Христа цінують усі ті, що вірують у слова воплоченого Слова: «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Ів. 14:6)  і відповідають: «До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного» (Ів. 6:68).
            «Хмара закрила скинію заповіту, і слава Господня наповнила скинію» там, біля Сінаю. Слава Господня сяяла над полями біля Віфлеєму, де пастухи нічної пори стерегли отари свої. А у Віфлеємі не було хмари, яка наповнювала стайню або хоча би ясла, де лежало сповите Слово. Чому ж тоді Апостол і Євангеліст каже: «ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця»?   Він бачив славу на Горі Преображення разом із двома іншими Апостолами: Петром і Яковом, коли Господь з’явився преображеним до того, як Його будуть бачити закриваленим на римському хресті. Славу Господню бачили і воїни, які повтікали від гробу, з якого переможцем над Своєю смертю і нашою вийшов Єдинородний Син Божий.  Славу Господню бачив Іван, коли Господь дав йому видіння небес і видіння про останній час історії світу – про час, у якому живемо ми.
            Ми перебуваємо біля віфлеємських ясел сьогодні вірою так само, як ми перебуваємо вірою на Горі Преображення разом і з Іваном, Петром і Яковом. Але настає той час, коли ми будемо бачити на власні славу Господа, коли Він повернеться, аби воскресити всіх мертвих, а вам, що віруєте в Нього, дати вічне життя. До цього Останнього Дня ми наблизилися ще на один рік, ще на одне Різдво.
            А до того часу ми знаємо, що з нами – Бог.  Хлопчик під час грози сказав був дуже гарні слова: «Я хочу, аби був хтось, кого можна торкнутися!» Сьогодні Бог торкається вас, любі віруючі, і особливо Максима та Ярослава, істинними тілом і кров’ю Христа Спасителя у хлібі та вині Святої Вечері, даючи вам усім не лише доторк і доказ Свої непохитної любові, але й дарубчи вам прощення гріхів і вічне життя. Бо для цього Слово сталося тілом. Амінь. Христос народився! Славімо Його! Амінь.

Христос народився! Славімо Його!

RizdvoБо зявилася Божа благодать, що спасає всіх людей (Тита2:11).

Христос народився! Славімо Його!
 Дорогі брати і сестри!
Прошу прийняти щирі вітання з Різдвом Христовим. Хай благодать Бога во плоті, нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, рясніє посеред Вас через Слово і Таїнства у ці святкові дні і завжди. Веселих Вам Різдвяних свят і щасливого Нового року!
В Ісусі, нашому благодатному Спасителеві,

 

Єпископ Української Лютеранської Церкви Вячеслав Горпинчук

Пастир із прикрасами

Luther_Cranach_PaintingПастир, який має Слово, краще прикрашений ніж сонце і зорі, як і Даниїл (12:3) каже: «а ті, хто привів багатьох до праведности, [будуть сяяти] немов зорі, навіки віків». Це правда в очах Божих і в очах святих ангелів та святих людей. Св. Іван Христитель, Петро і Павло кажуть, що такий – прекрасніший від усіх зірок, але світ зневажає його, як людину, що не має жодного значення. Через це тут ми мусимо розплющувати наші духовні очі і промовляти до таких зневажників: «Ви – свині. І якщо ви мене зжерете, тоді я буду пожертий. Але попри це, оскільки я вірую в Ісуса Христа, я маю Когось, Хто помститься за мене у славі. Бо слава моя і ризи мої – в Господі, Який називається Христос. Тож якщо ви зневажаєте мене і не вважаєте мене за гідного навіть вашого погляду, хай так і буде. Мені байдуже. Мені набагато приємніший навіть миттєвий погляд ангела Гавриїла, який дивиться на мене радісним обличчям, аніж якби десять царів дивилися на мене і мене цілували.  А Гавриїл і решта ангелів не лише вважають мене за дорогоцінний самоцвіт через те, що я навчаю Слову Божому, але й славлять мене та милуються мною. І цього мені достатньо».

Мартін Лютер, З лекції на Псалом сорок п’ятий

Молитва напередодні Нового року

Новий рік 005Отче небесний!  Ти весь час піклуєшся про душі всіх людей.  Простягни Свою всемогутню руку та захисти мене від нещасть, коли я ввійду в новий рік благодаті. Відмежуй мене від шкоди і небезпек, які можуть зустрічатися мені на шляху.  Захисти мене від нещасних випадків і хвороб, і вбережи мене в спасенній вірі, яка зробить мене переможцем над будь-якими спокусами, сумнівами та невірством.

Сьогодні я згадую про свої гріхи та переступи і прохаю Тебе – у ласці Твоїй і любові обмий їх усі без винятку дорогоцінною кров’ю мого Спасителя. У доброті Своїй наближуй мене до Себе, аби я міг ходити дорогами праведності. Хай моєю радістю і скарбом буде мир розуму та надія на небеса.Збережи в нашому суспільстві Своє спасенне Євангеліє і вчини успішною працю Церкви, яку заснував Твій Син, Ісус Христос, аби всі до останнього краю землі знали, що немає під небом іншого Імені, яке спасає, окрім Імені Сина Твого, нашого розп’ятого Спасителя і Господа.Боже!  Ти єси зажди добрим до мене у ласці Своїй.  Ти прощаєш мені гріхи мої щодня. Зішли мені благодать, аби в новому році я непохитно перебував у спасенній вірі і продовжував свій шлях, як дитя Твоєї родини, за допомогою Ісуса Христа, мого вічного Викупителя.  Амінь.

З Молитовника

День Св. Пророка Даниїла і трьох юнаків

Даниїі і друзіСьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Даниїла. Даниїл і троє юнаків, Шедрах, Мешах і Авед-Неґо належали до еліти народу Юдеї, який було забрано у вавилонську неволю. Але навіть у чужому краю вони залишалися вірні єдиному правдивому Богові у своїй побожності, молитві та житті. Через таку непохитну вірність перед обличчям поганського ідолопоклонства, трьох юнаків було вкинуто у розпалену піч, з якої вони були врятовані Господом і вийшли неушкодженими (Даниїла 3).  Подібним чином Даниїла було вкинуто до лев’ячої ями, з якої він також був урятований (Даниїла 6).  Благословенні у всіх своїх починаннях Господом – і, незважаючи на ворожнечу деяких людей – Даниїл і троє юнаків піднялися до високих посад у Вавилоні (Даниїла 2:48-49; 3:30; 6:28).  Зокрема, Даниїлові Господь об’явив тлумачення снів і знаків, які давалися цареві Навуходоносорові і цареві Валтасарові (Даниїла 2, 4, 5).  Самому Даниїлові Господь дав видіння останніх часів.

Молитва на День Св. Пророка Даниїла і трьох юнаків:

Господи Боже, Отче небесний!   Через чудесне втручання ангела, Ти врятував Даниїла з лев’ячої ями, а трьох юнаків із розпаленої печі. Спаси нині й нас через присутність Ісуса, Лева з племені Юди, Який подолав усіх ворогів наших через Свою кров і забрав усі гріхи наші, будучи Агнцем Божим, Який править тепер із небесного престолу з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і по віки віків. Амінь.

Проповідь на 1-у неділю Церковного Новоліття (Адвенту)

Categories:Проповіді
Isaiah 2 Swords to PlowsharesМЕЧІ НА ЛЕМЕШІ
                                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
                           
Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим: І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір’я, і полинуть до неї всі люди. І підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його!» Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму. І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни! Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!  (Ісаї 2:1-5).

Усім… улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!   (Рим. 1:7) Амінь.
Дорогі брати і сестри, один із англійських журналів,  «Квотелі Рів’ю» писав 1825 року: «Що може бути абсурднішим за думку про те , що локомотиви зможуть пересуватися вдвічі швидше за поштову карету?» 1926 року Лі Дефорест, науковець і винахідник писав: «Хоча теоретично телебачення імовірне, але я вважаю, що ми не повинні марнувати наш час на його розвиток через неможливість його використовувати для фінансів і торгівлі».
1901 року Вільям Бакстер у американському щомісячному науково-популярному виданні «Поп’лар саєнс» писав: «Як засіб швидкого пересування, авіація не зможе конкурувати із залізницею». Ці три вислови, як і деякі тогочасні вислови про автомобілі, не передбачали доброго майбутнього для людських винаходів, якими сьогодні повсюди користуються цивілізовані люди і без яких, власне кажучи, годі уявити наше теперішнє життя.  Не може такого бути! Цього ніколи не буде! Навряд чи таке буде – такі заяви лунали щодо того, що стало невід’ємною частиною реальності в якій ми живемо.
Людські мрії, задуми стали реальністю. Наскільки ж більше це стосується Божих задумів! Ісая, наш любий пророк, жив за сімсот років до Христа. Ще до нього колись єдиний і могутній Ізраїль через гріх розколовся на два царства: Ізраїль і Юдею. Вони вже ніколи не будуть такими могутніми, яким був єдиний Ізраїль за царів Давида і Соломона.  Довкола них піднімаються на ноги могутні імперії, які грабуватимуть і Ізраїль, і Юдею. Пророки Божі закликали народ в обох царствах розкаятися і попереджували про неминучість Божої кари – руйнування країн і вигнання людей в неволю.
Але як часто ми слухаємося такі серйозні застереження? Як часто ми ігноруємо ними, махаємо на них рукою і йдемо собі далі власним курсом, коячи гріхи і нехтуючи святим і справедливим Богом!  Наш грішний розум переконує нас, що Божі погрози стосуються не нас. Минає день, минає другий. Минає рік, а то й десятиліття і ми думаємо: «Ну, з нами точно нічого дуже поганого не станеться!»
Цар Давид, під натхненням Святого Духа молиться до Господа: «Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони! Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа. У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!… Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх…  Сказав він у серці своєму: «Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені…» Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ. Причаївшись, сидить на подвір’ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим…  В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку… Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті…  Безбожний говорить у серці своїм: «Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи» (Пс. 9:23-32).
Так думало і багато юдеїв, які відверто насміхалися із пророків, з проповідників, бо не вірили, що можуть настати жахливі зміни. І для багатьох з них вони дійсно не наставали за їхнього життя на землі. Багато-хто дізнавався про жахливу зміну в його житті, померши і потрапивши до аду.  Втім, хіба є великою втіхою знати, що твої нечестиві діти, яких ти не виховував у страхові Божому, зазнають повної люті Божого гніву?  Адже Юдея таки впала. Єрусалим був таки спустошений вавилонянами. Храм був зруйнований ворогами Божого народу, а народ опинився у вигнанні, у неволі. Боже Слово, яке застерігає про покарання за гріх, збувається з набагато більшою вірогідністю ніж найоптимістичніші прогнози будь-яких вчених на цьому світі. «Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!» – так завершує свою молитву цар Давид.
Проте для тих, що каються у власних гріхах і надіються на Господа, Бог через пророка Ісаю дає зовсім інше послання. Це послання про дві прекрасні пори, одна з яких почалася через сімсот років по його житті, і яка, попри всі війни і проблеми, триває нині. Ісая каже: «І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір’я, і полинуть до неї всі люди». Кінець тих днів – це завершення цілої епохи Старого Заповіту, в яку живе Ісая.  Всі віруючі чекали кінця тих днів, бо їхня надія була в Тому, Хто прийде у кінці тих днів. Їхня надія була у Месії, у Христі.
Бо гора дому Господнього не просто здіймається над усіма горами. Власне кажучи, Сіон – набагато нижчий за багато гір на світі.  За висотою йому не зрівнятися з Еверестом, який ще називають дахом нашої планети. Сіон набагато нижчий нашої Говерли і лише вдвічі вищий від Замкової Гори, яку ще називають Боною і навпроти якої в місті Кременці розташована наша церква Хреста Господнього. Чому ж тоді Ісая пророкує, що Сіон підніметься вище від Евересту?
Це сталося духовно і це сталося через Христа. Він, будучи вічним Сином Божим і Сином Людським, Який народився у Віфлеємі, будучи святим і праведним, забрав на Себе всі наші гріхи. Ісус Христос був піднесений на Хрест Голгофи. То був звичайний хрест для страти злочинців, але через Того, Хто був на хресті, Він став хрестом благословення для злочинців проти Бога, для грішників.  Бо на хресті за наші гріхи був розп’ятий істинний Бог і істинний Чоловік, Святий Ізраїлів, про Якого звіщали усі пророки. На тому хресті Ісус Своєю кров’ю обмив усі наші провини проти Бога. На тому хресті Ісус помер на нашому місці і замість нас. На тому хресті здійснилося викуплення усіх нас від влади гріха, смерті і диявола, що підтвердилося переможним виходом Христа із гробу.
Через Христа розп’ятого і Його прощення, гора Сіон вивищується над усіма горами світу. Вона вища від київських гір, на яких міг стояти Св. Андрій Первозванний. Вона вище від Евересту. «Бо», – пророкує Ісая, «вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму». Із Сіону, із Єрусалиму виходить Закон, слово Господнє.  Ісая пророкує про вихід з Єрусалиму Доброї Новини про спасіння у Христі. Ісая пророкує про вихід з Єрусалиму Євангелія.
Це відбулося тоді, коли на учнів зійшов Святий Дух і відбулася перша євангельська проповідь апостолів.  Вони проповідували про Христа, а їх чули, як написано «парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби» (Дії 2:9-11). Чимало цих людей увірували в Христа, у прощення гріхів самою вірою в Сина Божого і повернулися з цією спасенною вірою до своїх рідних домівок, до своїх рідних країн. А потім, коли почалися переслідування християн в Єрусалимі, вони понесли це Слово, це чудесне Євангеліє за межі Давидового міста, як і заповідав та передвіщав водночас воскреслий Спаситель: «Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8).
Ось так Слово Господнє вийшло з Єрусалиму і крокує далі усіма краями землі. Так воно крокує Україною і Києвом.  Через це підносить високо над усі гори гора Сіон, гора Євангелія, бо там у виправданні самою вірою у Христа дім Бога Якового – там Церква. Вона – не у виправданні ділами.  Вона не у виправдані Законом. Бо інакше Ісая пророкував би про іншу гору Сінай – гору, де Бог дав євреям через Мойсея Закон. Фізична гора Сінай втричі вища за гору Сіон. Але духовно гора Сіон в тисячі разів вища за Сінай, так само Євангеліє вище стоїть від Закону, бо Євангеліє дає спасіння і вічне життя, а Законом «гріх пізнається» (Рим. 3:20).
Закон не творить віри в Бога і не кличе людей до Бога. А творить віру слово Господнє з Єрусалиму, Євангеліє про те, що Бог нас любить і з непохитною Своєї любові прощає нас і дарує нам вічне життя. Через це ми хочемо іти на Господню гору, до дому Бога Якового, до Церкви Христової, до нашої громади, бо тут нам Господь Христос виявляє Свою любов у Слові, підтверджує її у годуванні нас Своїми істинними тілом і кров’ю під виглядом хліба та вина Господньої Вечері. Через Христа і у Христі, гора Сіон, Євангеліє, вивищується над усіма іншим горами, над усіма іншими доктринами, науками і релігіями.  Ісая бачить це за сімсот років до Різдва Христового і це збулося. Бог – не винахідник. Бог Творець історії і все, що Він каже, збувається.
Ісая бачить також щось інше. Він бачить те, чого ми поки що не бачимо на власні очі, а можемо бачити поки що лише очима віри. Ісая каже, що Христос «буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати».  Звісна річ, Господь Церкви, Ісус Христос і зараз діє у світі Своєю всемогутньою силою. Але Ісая тут говорить вже про завершенні усієїгрішної історії світу.  Він говорить про час, коли Цар Христос повернеться у славі і воскресить усіх без винятку людей. І тоді буде Останній Суд, який для невіруючих буде Страшним Судом. Тоді ви, любі брати і сестри, що уповаєте сьогодні на Христа, почуєте Його лагідне запрошення: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Мт. 25:34). А невіруючі почують жахливий вирок: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований» (Мт. 25:41).
І ви, любі віруючі, увійдете в зовсім інший світ, світ без гріха. На другій стороні вулиці від будівлі Організації Об’єднаних Націй в Нью Йорку, на кам’яній стіні написані саме ці два передостанні речення Ісаї з нашого сьогоднішнього тексту: «І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!» Вони напевне написані з огляду на мрію величезної кількості людей жити в мирі на землі. Вся історія людства, а особливо російсько-українська війна свідчать про те, що ці слова не стосуються цього грішного світу, а стосуються саме Царства Небесного, у яке нас введе наш Спаситель Христос після того, як воскресить нас із мертвих або перемінить, якщо ми не помремо до часу Його повернення у славі.
Ми вже тут маємо мир із Богом через Христа, а у Царстві Небесному, маючи досконалі тіла і розум, і емоції, ми будемо радіти миром із усіма людьми з різних народів, які спаслися і отримали вічне життя самою вірою в Христа. У Царстві Небесному не буде сварок, не буде конфліктів, не буде воєн і не буде армій. Там буде одна єдина Христова Церква, яка нині збирається довкола Слова і Таїнств і не виляє ділами, а простує до Царства Небесного і життя вічного у Світлі Господньому, у Його святому Євангелії. Заради Христа. Амінь.

 

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).

День Св. Івана Золотоустого, єпископа і проповідника

John_Chrysostom_and_Aelia_EudoxiaСьогодні ми згадуємо Св. Івана Золотоустого і дякуємо за нього Богові.  Св. Іван Золотоустий був провідником у Християнській Церкві IV століття. Він народився в Антіохії  приблизно 347 р. по Р. Х. і був навчений християнській вірі своєю побожною матір’ю, Антусою.  ПІсля служіння на різних посадах у Християнській Церкві (паламарем, читцем тощо), Івана було рукопокладено до пресвітерського служіння і йому був даний обов’язок проповідувати.  Його прості, але цілеспрямовані послання знаходили слухачів далеко поза його рідним містом. 398 року по Р. Х. Іван Золотоустий став Патріархом Константинополя. Його метою була реформа Церкви, двору та міста. Ці наміри викликали конфлікт із світською владою. Врешті-решт із Константинополя його було відправлено в заслання. Але, навіть будучи віддаленим від своїх парафій і народу, Св. Іван Золотоустий продовжував писати і проповідувати аж до часу своєї смерті 407 р. по Р. Х. Останніми його словами були: “Слава Богові за все. Амінь”.

Молитва на День Св. Івана Золотоустого, єпископа і проповідника

Боже!  Ти дав  слузі Твоєму, Іванові Золотоустому, благодать проголошувати Євангеліє у красномовності та силі.  Він, будучи єпископом великих громад в Антіохії та Константинополі, безстрашно терпів ганьбу заради Твого Імені.  Подай милостиво усім єпископам і пастирям такої відмінності в проповідуванні та вірності в служінні Твоїм Словом, аби люди Твої були співучасниками божественної природи; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.  Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ ТА ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ

svichkaСьогодні ми поминаємо жертв Голодомору 1932-1933 років, Геноциду українського народу, а також жертв усіх політичних репресій та нищень українства, на які було щедрим ХХ століття, століття богоборчих ідеологій і їх застосування на практиці до вінця Божого творива – людини. За традицією у цей день о 16 годині ми виставляємо свічки пам’яті на наших підвіконнях, аби нагадати про те, до якого народу ми належимо, про мільйони наших невинно-убієнних одноплемінників і про нашу відповідальність докладати всіх сил, аби наш рідний край, Україна, була богобоязливою, незалежною і демократичною, щоби ніколи більше такі і подібні події не повторилися.

Молитва на цей день:

Всемогутній і вічний Боже, Правителю людей і народів!  У покорі звертаємося до Тебе в цей день, коли ми згадуємо мільйони наших співвітчизників, які були вбиті російським, безбожним, окупаційним, комуністичним режимом у штучному голоді, тюрмах і концтаборах.  Просимо Господи благословити нас, аби над нашим краєм не панували вороги та окупанти.  Благослови Господи нас достатком і благодатно тримай Свою правицю захисту над нами.  Допоможи всім нам пізнати і визнати, що свобода, процвітання та інші благословення приходять від Тебе і вчини нас вдячними до Тебе за всі Твої дари.
Ми сповідуємо Господи, що ми цілковито не заслуговуємо на Твої благословення.  Безбожність, похітливість, крадіжки, убивства, інші явні та приховані гріхи й злочини є ганьбою нашого рідного краю і разом із іншими людьми ми можемо лише схилитися в ганьбі перед Тобою. Милосердний Отче!  Заради Ісуса прости нам наші особисті гріхи і наші національні гріхи. Просвіти нас Твоїм Словом. Вчини нас вірними громадянами України та гідними членами спільноти серед якої ми живемо. Дай, щоби завжди на першому місці в нашому житті був Ти, благодатний Бог.  Навчи нас жити в рідному краї і захищати його так, як личить дітям Божим. Дай нам християнського відродження, і дай нам звернути до Тебе серця мільйонів людей, які живуть у невірстві.
Коли наша пам’ять повертається до невинно убієнних, замордованих наших земляків, до тих, хто помер за наші свободи, учини нас вдячними та покірними. Дай нам сил робити все, аби зберегти свободу. Вчини нас старанними у молитві за Україну і за тих, хто має владу.  Дай нам сил свідчити, аби спаслися не тільки ті, хто вже є християнами.  Дай нам сили свідчити Твоїм Законом і Євангелієм, аби й ті, що поки що не вірують в Тебе, були приведені до вічного життя через віру в Христа Спасителя.  Заради Ісуса. Амінь.

День Реформації

luther-hamer31 жовтня 1517 року монах-августинець прибив 95 тез-закликів до дискусії на двері Замкової Церкви у Віттенберзі, в Німеччині. Доктор Мартін Лютер сподівався, що його тези викличуть академічні дебати про покаяння, продаж індульгенцій та інші справи всередині Римо-Католицької Церкви, які суперечили Писанню. Втім, Рим кінець-кінцем відлучив Лютера, засудивши його як єретика. Лютерові реформи, які зосереджувалися на вченні про те, що віруючий виправдовується самою благодаттю через віру в Ісуса Христа, викликали релігійні реформи та повернення Церкви до Слова Божого не лише в німецьких землях, але й в багатьох європейських країнах.  З Днем Реформації!
Зі Скарбниці щоденної молитви


Молитва на День Реформації:
Всемогутній і благодатний Господи! Сьогодні ми дякуємо Тобі за Твого слугу Мартіна Лютера і за Лютеранську Реформацію, через яку Ти відновив проповідь чистого Євангелія і євангельське життя у Твоїй Церкві. Виливай Твого Духа Святого на Твій вірний люд. Тримай нас непохитними у Твоїй благодаті та правді, захищай нас і визволяй нас у часи спокуси і даруй Церкві Твоїй спасенного миру; через  Ісуса Христа, Твого Сина, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Ukrainian Lutheran Church Українська Лютеранська Церква Лютерани Мартін Лютер Великий Катехізис протестанти